Наталка Білоцерківець. Серпень
Такого осиного серпня іще не було,
що навіть у чашках з-під кави осині тіла.
Спада на будинки примарне осіннє тепло,
солодке проміння стікає з небесного скла.
Від наших ночей залишилися лиш ліхтарі,
як смуги рожеві на ліктях, трояндовий цвіт.
Чи, може, босоніж по ночі пройшли журавлі,
торкаючи лапками ніжний потрісканий слід?
У вересні, тільки у вересні, тільки тоді
суцільною світлою піною стануть уста
і руки скрадливі прокинуться і затремтять.
Ці кроки у крові дитячі, бліді,
неначе босоніж бредуть журавлі
за обрій, за обрій земного життя.
зі збірки «Підземний вогонь», 1984
Don't miss what's next. Subscribe to вірші: