Катерина Калитко. Дика гірка черешня…
Дика гірка черешня. Терпка говірка тутешня. Жерделей руді комети. Літо. Самі прикметники. Дощ, під яким так бігли. Шкіра у нього біла, на сонці швидко згоряє...
Микола Зеров. Присвятний напис
M. de Heredia, Les Trophées, XXVI. Мій дар Аресові, Незгоді і Війні. О друже добрий мій, допоможи старому Цей меч пощерблений, недобиток шолому І щит, мій...
Катріна Хаддад. підкотилося коло до порога
підкотилося коло до порога каже: пересадити мене з горщика ночі у горщик дня і ти така: пересаджувати, ага. підкотилося коло до самого порога каже:...
Ірина Цілик. Я пам’ятаю, він кинув цю жменю купонів
⁂ Я пам’ятаю, він кинув цю жменю купонів так артистично, презирливо, просто в конфорку, і мамин крик полетів поміж тихих районів, коли вогонь енергійно...
Дмитро Лазуткін. Весна розправляє наповнені русла…
⁂ весна розправляє наповнені русла нікому не скаже всю правду рибалка як дивиться майже ковтаючи усміх розрубана мов оселедець русалка і слід угорі проростає...
Юрій Клен. Сковорода
Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, і ліс, і лан, і небо неозоре. Душі лише співать: «Цвіти, цвіти!», Аж власний світ у ній почне...
Наталка Білоцерківець. Серпень
Такого осиного серпня іще не було, що навіть у чашках з-під кави осині тіла. Спада на будинки примарне осіннє тепло, солодке проміння стікає з небесного...
Олена Павлова. Серпень
Серпень—це зовсім інша історія літа. Інший зелений, багато іржавого листя каштанів, Холод вночі, інакше блакитніє ранок. Дим над водою надвечір, і краще вже...
Микола Вінграновський. Серпень ліг під кущем смородини
Серпень ліг під кущем смородини, Шепотів: дозрівай, будь ласка,— З неї вийшла на берег Кодими З голубими зубами Настка. І сміється Настуня басом Між...
Світлана Лісовська. Шелест
Наді мною Таке листя. Говорити з ним немає сили, Стояти при ньому— Як розганяти хмари пам’яті Новою травою. Дивитися вгору— Заламувати час теплом У шийних...
Микола Зеров. Під кровом сільських муз, в болотяній Лукрозі
Media in barbaria… —Ovid. Trist. III, 10, v, 4. Під кровом сільських муз, в болотяній Лукрозі, Де розум і чуття — все спить в анабіозі, Живем ми, кинувши не...
Ліна Костенко. Послухаю цей дощ
⁂ Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить, і раптом озирнусь, а це вже роки...
Юрко Позаяк. Корисні поради
Якщо ти летиш в літаку і падає твій літак, Усратись в хвилину таку Не соромно аж ніяк! Якщо тебе ненароком Гепнуло шлакоблоком, Вважай, що тобі повезло—...
Олена Герасим'юк. Сторожко вночі у полі
❧ Сторожко вночі у полі чорноти нічної крізь темряву не видно жодного вогню—на нулі заборонено від куряви очі сльозяться Раптом з-за рівного як кістка...
Грицько Чубай. Чути
Чути чути як поночі хтось такий як туман хтось такий як волога навшпиньки скрадається попри стіну то іржа підступає ножеві до ока що бачило все
Василь Стус
А скажи—Модільяні був ідіот?— допитувалась вона, коли я вправними, як у піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах. —Такий же ідіот, які і всі в цьому...
Павло Тичина
Загупало в двері прикладом, заграло, зашкрябало в шибку. —Ану, одчиняй, молодице, чого ти там криєшся в хаті?— Застукало в серці, різнуло: ой горе! це ж...
Анна Середа
Коли читаю вам вірші— так ніби роздягаюсь перед лікарем. Анна Середа, Homo Viator (2006)