Повільна людина. Випуск 4
Літо закінчилось. Привіт, осінь! Для мене, як і багатьох, це початок нового календарного циклу. Час збирати збіжжя, переглядати плани, іти в школу.
Освіта
Школа
Прочитав і вам дуже-дуже раджу: стаття про школу без класів, кабінетів і розкладу у Нідерландах (англійською). Ендрю Вебб (Andrew Webb), який пише для і про pi-top, модульний комп′ютер на базі Raspberry Pi, поговорив з Робом Гоубеном (Rob Houben), менеджером школи Agora.
Коротко: студенти від 12 до 18, без поділу на вікові групи, зі своїми проектами (наприклад, програма для відстежування навчального прогресу написана самими студентами; не можу тут втриматися від спогадів про совок, який і досі роблять на уроках праці), всі з хромбуками (і майже без підручників), телефони дозволено завжди (бо варто самостійно навчитися відкладати їх у бік за потреби), дизайн школи визначали теж учні…
Бонусом наприкінці статті—відео, в якому Роб розповідає про підхід до навчання (замість підходу до викладання). Дуже освіжає.
Курси
Виявив на EdX курс із основ CSS і записався на середину вересня. Він постійний, тож можна вибрати собі підходящий час. Хоч я не дуже впевнений, що пройду (час!), ази CSS незле трохи систематизувати. CSS, тобто каскадні таблиці стилів, ми зустрічаємо щодня, за кожною сторінкою в браузері. Це вони описують, як і що має виглядати.
В принципі, про основи можна дізнатися з багатьох місць. Наприклад, freecodecamp.org пропонує заняття з основ веб-дизайну та javascript. Плюс у тому, що тобі не пропонують платний сертифікат, а мінус, як у всіх майданчиків з відкритим розкладом—треба самому організуватися, щоби проходити заняття.
Есперанто: скреббл
Десь минулого року я зацікавився Есперанто. Мабуть, тому, що завжди трохи було цікаво, а спроба познайомитися з японською далі кани не пішла (не уявляю, що ближчим часом зможу вчити японську самостійно чи матиму час на курси). Есперанто—легка мова (можна вчити самому). Тож я нагуглив собі різних ресурсів, повчив… І ще досі продовжую вчити. Остання знахідка—Vortludo, скреббл для телефону. Кумедно! Я, звісно, не боюся зазирати у словник, бо треба ж знаходити різні варіанти на зразок kŭaks (так жаба квакає на есперанто; однак, попри наявність у словнику, скреббл цього слова не знайшов у своєму реєстрі)).
Книжки
Дві новини з фб, за якими варто замовити книжки:
Вахтанг Кіпіані написав книжку «Справа Василя Стуса». У відповідь Мертвечук позивається до суду, вимагаючи вилучення накладу. Поки суть та діло, можна замовити книжку безпосередньо у автора. Ціна питання ₴250.
Національний художній музей України оголосив передзамовлення на альбом кубофутуриста Олександра Богомазова. ₴850, і до альбому буде ще 2 квитки в музей, дійсні до 31 серпня 2021 року. (Дякую перекладачці Ярославі Стрісі за цю новину)
До корисного хай буде і красиве.
Ілюстрація
У кожного ілюстратора своє ставлення до соцмереж. Військовий ілюстратор Метью Кук (Matthew Cook) показує картинки у твіттері. І на них варто подивитись: дуже ловкі малюнки. Не лише війна (Афганістан та Ірак), а й шикарні вуличні замальовки. В ультра-короткому відео можна за пів хвилини познайомитися з процесом і технологіями (3 акрилових чорнила, палітра з лотка авіахарчів…).
Кіно
Ох, останні роки перегляд кіна перетворився на справжню розкіш. Проілюструю прикладом: за останні ≈3 роки нам вдалося додивитися четвертий сезон Star Trek TNG і почати п’ятий. Втім,
Mon Oncle
Мій дядечко, фільм Жака Таті 1958 року. Перший кольоровий фільм цього режисера (із усього шести). Оскар за найкращий фільм іноземною мовою та спеціальний приз канського фестивалю.
Як приємно буває подивитись не нове кіно.
Це чудова комедія з численими невеличкими гегами і мінімумом слів. Ми дивилися з дівчатами, С. дуже сподобалося.
Сам Таті зіграв одну з головних ролей (дядька Юло).
У фільмі протиставляються два світи. Один «традиційний», де ключ можна залишити коло дверей, зеленяр сидить за столиком найближчого кафе, звідки «погоджує» свої продажі, лахмітник їздить на бричці і всі озираються на свист. Інший «технологічний»: розумний дім, як його можна було уявити у 1958, quadratisch, praktisch, gut і трошки обсесії.
І, здається, нічого не змінилося.
Castlevania
Вампірський анімаційний серіал, Netflix originals. Сценарій Уоррена Елліса (Warren Ellis) (ще недавно я би написав, що його найвідоміша робота—сценарій коміксу Transmetropolitan (1997–2002)).
До всього (велетенського вампірського дискурсу та рамок серіального формату), в основі лежить однойменна серія комп’ютерних іграшок, перша з яких вийшла аж у 1986 році. Придумати щось цікаве—треба постаратися. Нмд, Castlevania—крутий серіал. Перший сезон (4 серії) дуже жвавий, з майстерною подачею сюжету і ритмом. Другий сезон (8 серій) складається із екшена вперемішку з ліричними відступами.
Супер-коротко про сюжет: Дракула втрачає свою людську дружину і вирішує винищити людство (почавши з Валахії, звичайно), картате тріо протагоністів запобігають цьому. Світ врятовано, але сюжетні лінії ведуть до третього сезону, який ще буде.
Я дивитимусь.
Хто ще пише листи?
Уоррен Елліс! Orbital Operations—його розсилка, де він пише про роботу й життя. Наприклад, про те, що зараз упорядковує свою dvd-збірню, бо далеко не все є на стрімінгових сервісах (так!). Про те, що купує музику, яку слухає, замість абстрактно передплачувати абонемент в аудіотеку. А також він показує фото робочих місць своїх колег. Обжиті простори, а не постановочні порожні інтер’єри (які мені тепер нагадують стерильність ультрасучасності із Мого дядечка).
Просто…
Нагорі—замальовка на пляжі в Михайлівці (це під Полтавою). Наша компанія однокласниць та однокласника з дітьми потрапили в спеку-спеку, у мене згоріли руки (і не тільки), але Ворскла, діти, які всі зацікавилися моїми інструментами для малювання і все спробували, люди з їх людяністю зробили нашу мікро-мандрівку справжньою пригодою. Хочеться знов побувати там.
Гарної вам осені.
—М.