Cезон 📯. Випуск ж
Привіт!
Вітаю з днем Незалежності України. Reporters.media та The Ukrainians підготували спецпроєкт із добірки 30 фото—по одній на кожен рік від 1991. (я не фанат такої динамічної подачі, але добірка хороша)
А це—новий лист повільної людини.
У ньому про те, що привернуло мою увагу колись і зовсім недавно, те, чим я хочу з вами поділитися.
Але насамперед: якщо у вас усе гаразд, це мене дуже тішить.
Anki як інструмент для навчання
Це одна з тем, які дуже мене цікавили в останні пів року.
Метод карток допомагає вчити те, що треба запам’ятати. Слова, імена, дати—але також і поняття. Можна користуватися паперовими картками, а можна залучити гаджети.
Учений Міхаель Нільсен використовує Anki для вивчення нових тем, і написав про це статтю (англійською).
Я прочитав її і склав конспект (українською). Якщо сумніваєтеся, чи читати повний матеріал, можна проглянути мої нотатки.
Музика
- Гой-я, новий трек і кліп Zapaska, знятий в Жванці в рамках проєкту «Культура on/off. Цифрові мости». Дуже душевна штука.
- Aero, нове від Tik Tu. Кліп знято в рамках того-таки проєкту, тільки в Самчиках. Обережно! Можна слухати і наспівувати без зупинки (діти 2 тижні щодня просили поставити).
- Polyhymnia, джазовий альбом виконавиці Yazz Ahmed. Джаз із арабськими традиціями. Я його слухаю і слухаю знову, слухаю інші альбоми Yazz Ahmed та повертаюся до цього альбому. Власне, для мене ця музика перегукується з одним із улюблених альбомів іншого виконавця, який я практично наосліп придбав колись на CD:
- Kif by David Fiuczynski & Rufus Cappadocia. Цей запис я слухав стільки раз, що почуваюся з ним як удома.
- Фанк-блюз Бі Бі з піснею Never Make A Move Too Soon. Не підривне, але дуже добре поєднання ритмів. Мабуть, можна сказати, що коли б алгоритм підкинув мені щось стилістично схоже, я не перемикав би.
Штука
Цікавість і радість викликають роботи Софії Тойбер-Арп.
Вітер літер
Сербська дизайнерка Jovana Jocić спроєктувала кирилку для шрифта Forma, розробленого в надрах іменної словолитні DJR. Девід Джонатан Росс—дуже цікавий шрифтовий дизайнер, і в плані роботи з формою, і як креативний підприємець.
Прочитання
Але спочатку про писання: між цим і попереднім листом я написав невелику новелу Mi kute e mama.
На сайті Books Read By різні люди (наприклад, дизайнер Стефан Заґмайстер, очільник студії етнографічних досліджень Ян Чіпкейс чи дизайнер та очільник школи дизайну в Род Айлейнді Джон Маеда) розповідають про кілька книжок, які справили на них вплив, чи які хочеться порадити. А засновники української он-лайн книгарні Readellion (вона спеціалізується на крутих імпортних виданнях та зінах) радять на цьому сайті «Місто» Підмогильного. І правильно!
Що я (повільно) читаю зараз
- Оповідання «Товаришки» Олени Пчілки. Боже, яке воне круте. Коли дочитаю, обов’язково зроблю широкий огляд. Хвала бібліотеці, де можна взяти примірник (не так-то просто купити Пчілку навіть у букіністів, як виявляється—напевно, можливо, але я поки за бібліотеку).
- Роман «Півострів» Хісакі Мацуура. Кілька років тому (ще до війни) я дуже любив цю книжку, прочитав кілька разів, зібрав кілька примірників і навіть пропітчив її для обговорення на нашому книгарняному читацькому клубі. Тепер, коли я зовсім забув деталі, бажання перечитати досягло того рівня, що я знайшов примірник з усіма старими закладками, і почав знову. Відчуття таке, що забув я не лише деталі роману, а й себе самого тодішнього. А книжка так само дивна.
- Draft No. 4: On the Writing Process by John McPhee. Це дуже прикольна книжка про письмо, схожа хіба на подібну книжку Стівена Кінґа—тим, що базується на власному авторському досвіді. Джон МакПі (нар. 1931) вважається одним із піонерів креативного нон-фікшну, і ця книжка є, по суті, тематичним збірником. Її цікаво читати (бо вона гарно зроблена!) і цікаво міркувати над прочитаним. Draft No. 4 чудово лягає на те, що я читав і про що думав остані пару років.
- Абабагаламагівську збірку вибраних віршів Наталки Білоцерківець. Вони мастерні і часто несподівані.
❧
Час у шкарпеткожерів розтягується і стискається (наче шкарпетка). Я думаю, як так 30 років Незалежності? Нещодавно ж було 27…
Публічні листи я почав надсилати 2015 року з платформи TinyLetter. 2019 нерегулярна розсилка віршів перетворилася на Повільну людину. А нещодавно підписників стало 100. Дякую за компанію!
(Мені дуже приємно, що ви читаєте)
—М.
Якщо вам хочеться написати відповідь на цей лист, не вагайтесь. Я завжди радий читати ваші відгуки.